Історія справи

Постанова ВГСУ від 24.12.2015 року у справі №922/3601/13
Постанова ВГСУ від 13.03.2014 року у справі №922/3601/13
Постанова ВГСУ від 25.12.2014 року у справі №922/3601/13
Постанова ВГСУ від 14.08.2014 року у справі №922/3601/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року Справа № 922/3601/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.10.14у справі№922/3601/13господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"простягнення сумиза участю представників від:позивачаКозак Н.В. (дов. від 24.06.14)відповідачаБасарт Л.А. (дов. від 03.03.14)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" 2227619,90грн. заборгованості, 29491,34грн. інфляційних втрат, 94642,50грн. - 3% річних, 299677,24 грн. пені, та 7% штрафу у розмірі 438511,24 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.11.13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.14, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг в сумі 2072619,90 грн., 3% річних в сумі 94642,50 грн., пеню в сумі 29967,72 грн., 7% штрафу в сумі 43851,12 грн., інфляційних втрат в сумі 4083,72 грн., судовий збір в сумі 61290,70 грн.; відмовлено в частині стягнення з відповідача пені в сумі 269709,52 грн., 7% штрафу в розмірі 394660,12 грн., інфляційних втрат в сумі 10592,38 грн.; в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 155000,00 грн. провадження у справі припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору; частково задоволено заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду; відстрочено виконання рішення суду по справі № 922/3601/13 строком на один місяць.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.14 рішення господарського суду Харківської області від 11.11.13 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.14 скасовано в частині відмови у стягненні неустойки, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області..

Таким чином, предметом розгляду були позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 269709,52 грн., 7% штрафу в розмірі 394660,12 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.14 (суддя Прохоров С.А.) позов в частині стягнення неустойки задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 89903,17 грн. пені та 7% штрафу в сумі 131553,37 грн., 4429,13 грн. судового збору; в частині стягнення пені в сумі 209774,07 грн. та 7% штрафу в сумі 306957,94 грн. відмовлено. Рішення суду мотивоване обґрунтованістю нарахування пені і штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання. Крім того, судом в порядку п.3 ст.83 ГПК України та з посиланням на ст. 233 Господарського кодексу України зменшено розмір пені на 70% до 89903,17грн. пені та131553,37грн. штрафу у зв'язку з повним погашенням основної суми боргу у добровільному порядку, важким фінансовим становищем відповідача, яке виникло у зв'язку з несвоєчасним невиконанням населенням та бюджетними установами своїх зобов'язань за отриманий природний газ та відсутністю компенсації різниці між собівартістю та тарифами на теплову енергію по населенню.

За результатом апеляційного перегляду справи Харківський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Бородіної Л.І., суддів: Лакізи В.В.,

Шутенко І.А.) 23.10.14 виніс постанову, якою рішення змінив, перерахувавши розмір судових витрат. В частині зменшення розміру неустойки, належної до стягнення, - рішення залишене без змін. При цьому апеляційний суд підтримав правові висновки місцевого господарського суду.

Частково не погоджуючись із рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині зменшення розміру пені. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК України, ст.ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.ст.42, 43, 83-84 ГПК України).

Відповідач надав заперечення по касаційній скарзі, в яких просить постанову залишити без змін та вказує на те, що на даний момент ним повністю погашена заборгованість та сплачені присуджені судом суми штрафних санкцій, а стягнення з нього додаткової неустойки завадить йому вчасно проводити поточні розрахунки з позивачем та призведе до накопичення боргів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 30.08.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (покупець) та Дочірньою позивачем укладений договір № 17/12 - БО-32 про закупівлю природного газу. Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання та на виконання договору

№ 17/12- БО-32 про закупівлю природного газу передав покупцю протягом січня - липня 2012 року, природний газ в обсязі 7 729,571 тис. куб. м на загальну суму 30551839,81 грн.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у строк, встановлений п. 4.1 договору про закупівлю природного газу № 17/12 - БО-32 від 19.01.12 та вимоги чинного законодавства щодо виконання належним чином взятих на себе зобов'язань у зв'язку з чим, судами в межах даної справи була стягнута заборгованість, 3% річних, інфляційні, та частково пеня і штраф.

За порушення дисципліни розрахунків позивачем відповідачу нараховано 299677,24 грн. пені, 438511,24 грн. - 7% штрафу, розмір яких визнаний судами обґрунтованим. Під час попереднього розгляду справи судами стягнуто з відповідача 89903,17 грн. пені та 131553,37 штрафу, під час даного розгляду - 29967,72 грн. пені та 43851,12 грн. штрафу. Разом стягнуто 119870,89 грн. пені та 175404,49 грн. штрафу, які разом складають приблизно 40 % від заявлених сум. Тобто, судами зменшено неустойку на 60 % від заявленої суми на підставі ст. 233 Господарського кодексу України.

Скарга стосується правомірності зменшення судами неустойки (але скаржник вважає, що її зменшено на 70%), при цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зменшуючи неустойку, суди врахували, що ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" виробляє теплову енергію та постачає її, зокрема, населенню за чітко регульованими тарифами, встановленими НКРЕ, навіть за умови нерентабельності вартість наданих послуг населенню, не може бути змінена відповідачем. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" надає теплову енергію бюджетним установам, зокрема, КЗ "Кочетоцька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступеня", КЗОЗ "Чугуєвська центральна районна лікарня ім.М.І.Кононенка", Малинівська селищна рада, Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів, КЗОЗ "Обласний туберкульозний санаторій "ЗАНКИ" тощо. Станом на 01.12.12 заборгованість за поставлену теплову енергію складає 16852355,81грн., з яких: населення - 2060592,68грн., бюджетні установи -10945872,18грн. Враховуючи статус відповідача, який здійснює свою діяльність, спрямовану на повне та якісне задоволення потреб бюджетних установ і організацій та населення, а також ступінь виконання боржником зобов'язань (повне погашення боргу), суди дійшли висновку, що сума неустойки підлягає зменшенню загалом на 60% (від суми заявлених позовних вимог про стягнення неустойки). Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки судів з огляду на наступне.

Цивільним кодексом України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч.2 ст.551 ЦК України). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК України). У даному випадку договором між сторонами передбачено стягнення пені в максимально можливому розмірі (подвійної облікової ставки НБУ), а також стягнення 7% штрафу, тобто визначений максимально можливий розмір неустойки.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509, ч.ч.1-2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. В даному випадку судами дотриманий баланс інтересів сторін та правомірно зменшено розмір неустойки.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.14 у справі №922/3601/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Д. С. Кривда